У відповідності з:
всі висотні будівлі та споруди підлягаюсь світловій маркіровці.
ДЕРЖБУД УКРАЇНИ.
ДЕРЖАВНІ БУДІВЕЛЬНІ НОРМИ (ДБН В.2.5-23-2003).
(ВИТЯГ)
Ці Норми поширюються на проектування електропостачання, електричного освітлення і силового електрообладнання нових та існуючих, що підлягають реконструкції та капітальному ремонту, житлових будинків, зазначених у СНІП 2.08.01 і ДБН 79, адміністративних і побутових будинків, зазначених у СНіП 2.09.04, та громадських будинків і споруд, наведених у додатку А ДБН В.2.2-9.
Вимоги цих Норм є обов'язковими для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів інвестиційної діяльності на території України незалежно від форм власності та відомчої належності.
Згідно ст.1, п.1.2, обладнання і матеріали, які використовуються в електротехнічних установках об'єктів цивільного призначення, у випадках, передбачених чинним законодавством, повинні супроводжуватись гігієнічним висновком МОЗ України, декларацією про відповідність або свідоцтвом про визнання чи сертифікатом відповідності продукції.
Згідно ст.2 (таблиця 2.1.), всі будинки і споруди, що за ступенем надійності електропостачання належать до категорії I та вищі за 16 поверхів, повинні мати світлове огородження.
Згідно ст.3, п.3.14, улаштування вогнів світлового огородження повинно виконуватись згідно з вимогами до маркування і світлового захисту висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України (НАС ГА, глава 3.4 “Дневная маркировка и светоограждение высотных препятствий”).
Згідно ст.3, п.3.36, вибір типу світильників слід виконувати з урахуванням характеру їх світлорозподілення, економічної ефективності та умов навколишнього середовища.
Даний пункт унеможливлює використання для світлового огородження світильників типу СС, НСП, ВЗГ, тощо, що не розроблялись та не сертифікувались, як загороджувальні вогні, сила світла та світлорозподілення яких, не відповідає вимогам до маркування і світлового огородження висотних перешкод за нормами Міністерства транспорту України.
Згідно ст.5, п.5.5.1, живлення вогнів світлової огорожі повинно виконуватись лініями безпосередньо від ВРП. При цьому лінії живлення вогнів світлової огорожі повинні бути самостійними.
МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ.
ДЕРЖАВІАСЛУЖБА УКРАЇНИ.
СЕРТИФІКАЦІЙНІ ВИМОГИ ДО ЦИВІЛЬНИХ АЕРОДРОМІВ УКРАЇНИ.
(ВИТЯГ)
8.1.9. Будь-який не аеронавігаційний наземний вогонь, що розташовується поблизу аеродрому, який може спричиняти небезпеку повітряному судну, повинен усуватись, екрануватись або іншим способом модифікуватись для ліквідації джерела небезпеки.
8.1.10. Не аеронавігаційний наземний вогонь, що внаслідок своєї інтенсивності, конфігурації або кольору може перешкоджати чіткому розпізнаванню аеронавігаційних наземних вогнів (або дезорієнтувати), повинні усувати, (екранувати або іншим способом модифікувати) для виключення подібної можливості.
8.2.12. Світлове огородження об'єктів
8.2.12.1. На аеродромах цілодобової роботи, світлоогородження повинні мати всі нерухомі об'єкти, що підлягають денному маркуванню.
Світлоогородженню підлягають об'єкти радіосвітлотехнічного та метеорологічного обладнання.
Допускається відсутність світлового огородження на пам'ятниках, культових спорудженнях, а також на об'єктах, затінених більш високим нерухомим об'єктом, що має світлоогородження.
Примітка. Наведений у даному розділі перелік об'єктів, що підлягають світловому огородженню, не означає, що не допускається світлове огородження інших об'єктів, які на думку експлуатанта аеродрому потребують такого огородження.
8.2.12.2. Перешкоди повинні мати світлове огородження на самій верхній частині (точки) і нижче, через кожні 45 м (не більше) ярусами, при цьому у верхніх точках перешкод повинні бути встановлені два загороджувальних вогні, що працюють одночасно.
На димових трубах або інших аналогічних спорудах верхні вогні повинні розміщатися нижче зрізу труби на 1,5-3 м.
Загороджувальні вогні, що встановлюються на об'єктах, що знаходяться на курсах зльоту і посадки повітряних суден (ДПРМ, БПРМ, КРМ і т.п.), повинні бути розміщені на лінії, що перпендикулярна осі ЗПС, з інтервалом між вогнями не менше трьох метрів. Вогонь повинен бути подвоєної конструкції.
8.2.12.3. На об'єктах, що мають велику протяжність або групах близько розташованих об'єктів, верхні загороджувальні вогні, принаймні, на точках або краях об'єктів, що мають найбільше перевищення стосовно поверхні обмеження перешкод, повинні бути розміщені так, щоб можна було визначити загальні обриси і протяжність об'єкта. Якщо два або більше країв перешкоди знаходяться на одній і тій же висоті, допускається маркувати тільки край, найближчий до льотного поля.
Інтервали між загороджувальними вогнями в повздовжньому відношенні не повинні перевищувати 45 м.
8.2.12.4. Висотні будинки і споруди, розташовані всередині забудованих районів, повинні бути позначені загороджувальними вогнями зверху вниз до висоти 45 м над середнім рівнем висоти забудови (рис.8.6.)
Рис. 8.6. Приклад свілоогородження перешкод
Примітка: Розміри А,Б дорівнюють 45-90 м; В,Г,Д менше або дорівнює 45 м.
8.2.12.5. Кількість і розташування загороджувальних вогнів на кожному рівні, що підлягає маркуванню, повинно бути таким, щоб із будь-якого напрямку в горизонтальній площині було видно не менше двох вогнів.
8.2.12.6. Загороджувальні вогні повинні бути вогнями постійного випромінювання червоного кольору.
Сила світла вогнів повинна бути такою, щоб вони були помітні, з огляду на інтенсивність сусідніх вогнів і загальну яскравість фону, на якому вони будуть спостерігатися. При цьому сила світла вогню в будь-якому напрямку повинна бути не менше 10 кандел червоного світла.
ПОВІТРЯННИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ.
(ВИТЯГ)
Стаття 46. Маркування нерухомих об’єктів та споруд.
Всі нерухомі об’єкти та споруди, розташовані поруч з територією аеродрому, повинні бути маркіровані денними і нічними маркувальними знаками та приладами згідно норм придатності аеродромів до експлуатації.
Маркування нерухомих об’єктів та споруд денними і нічними маркувальними знаками здійснюється власниками цих нерухомих об’єктів та споруд за власний рахунок. |
; void 0)
; void 0)
; void 0)
